Муміфікація — це БДСМ-практика, різновид сенсорної депривації та бондажу, при якій тіло нижнього обертають матеріалом, позбавляючи його можливості рухатися, відчувати дотики зовнішнього світу, бачити й (не завжди) чути. Ця практика створює унікальний психологічний ефект повної безпорадності та зануреності у власний внутрішній світ.
Цілі муміфікації
Муміфікація в БДСМ може бути застосована з кількома цілями:
- Як варіант бондажу при впливах — нижній повністю безпомічний, не бачить, що відбувається, а відчуття зосереджені на зонах впливу. Це посилює відчуття від практик. В цьому варіанті муміфікація також використовується для сексуальних ігор
- Для сенсорної депривації, як спосіб занурення нижнього у його власний внутрішній світ. При цьому «мумію» залишають у спокої. Нижньому, незалежно від його бажання, доводиться повністю відключити контроль, оскільки зовні не надходять жодні сигнали для аналізу
Такий досвід може бути корисним для нижнього і вимагає високого рівня довіри до Верхнього. У такому варіанті муміфікації нижній спочатку розслабляється, потім переходить у стан зміненого свідомості, і у нього можуть проявитися різні психологічні ефекти.
Методика муміфікації
Муміфікацію виконують або тканиною і бинтами, або за допомогою харчової плівки. Перший спосіб технічно складніший, другий — простіший, оскільки плівка одразу прилипає до тіла. Однак плівка має суттєвий недолік — тіло в ній не дихає і сильно потіє. Тому зазвичай використовують варіант обертання у два шари: марлею (яка поглинає піт) і плівкою. Кожну руку або ногу обгортають окремо, потім прибинтовують до тіла. На очі попередньо накладають марлеві подушечки. Обертання завершується у лежачому положенні. Важливо залишити нижньому отвори для дихання.
Безпека при муміфікації
Муміфікація, незважаючи на зовнішню безпеку, є екстремальною практикою, що має сильний психологічний вплив. Передусім, категоричним протипоказанням для муміфікації є відповідні фобії — зокрема, клаустрофобія. Слід мати на увазі, що панічні атаки під час дії можливі у всіх нижніх, і потрібно бути готовим швидко звільнити нижнього, розрізавши покриви. Для цього потрібно мати під рукою ножиці з тупими кінцями, а краще хірургічні.