Спанкінг — це БДСМ-практика, що передбачає шльопання по сідницях рукою або спеціальними девайсами, які називаються спанкерськими. Слово «спанкінг» походить від англійського терміна «spanking». Від флагеляції, яка включає порку гнучкими девайсами, спанкінг відрізняється тим, що для його проведення використовуються жорсткі інструменти, такі як ремені, ременні хлопушки та лопатки.
Ці девайси прості в виготовленні та використанні, не вимагають спеціальної техніки удару і є відносно безпечними, хоча можуть залишати синяки.
Девайси для спанкінгу
- Паддл (лопатка, весло): лопатка з твердого матеріалу, зазвичай з рукояттю. Може бути виготовлена з шкіри, дерева, пластику. Іноді має отвори для зменшення наслідків
- Шлепалка: жорсткий здвоєний або одинарний ремінь
- Страп: ремінь на рукояті, іноді складений удвічі
- Слаппер: ременна шлепалка з двома вузькими короткими лопастями
- Тоуз: ременна шлепалка з гнучкою лопастю та коротшою рукояттю
Методика спанкінгу
Спанкінг зазвичай включає не тільки спеціальні девайси, а й певну атмосферу, що відрізняється від флагеляційного екшену. Це може бути частина гри в «дисциплінарний вплив» з демонстрацією влади і сексуальним підтекстом. Існує кілька традиційних поз для спанкінгу, таких як коли нижня лежить на колінах Верхнього або стоїть, обхопивши коліна руками.
Безпека при спанкінгу
Синяки при спанкінгу зазвичай утворюються при ударі ребром девайса. Велика ширина інструмента забезпечує відносну безпеку спанкінгу. Грані ременів часто згладжуються для запобігання травм. Рекомендується також провести попередній розігрів.
Для початківців рекомендуємо ознайомитися зі статтею порка очима мазохіста та нестандартний спанкінг.