Пси-садизм — це група БДСМ-практик, що полягає в цілеспрямованому психологічному впливі на нижнього з метою обміну емоціями та створення інтенсивного емоційного досвіду. До пси-садизму належать ігрові приниження, ігри зі страхом, а також методи фізичного впливу з переважно психологічним значенням (наприклад, пощечини). Окремим напрямком виступають хадзі-сесії з власними правилами та методикою.
Ігрові приниження
Це дії, які вважаються принизливими в суспільстві, до якого належать практикуючі партнери. Це вербальні приниження, пощечини, різні види неявної публічності, зниження до ролі тварини в пет-плеї, участь у практиках копрофілії та золотого дощу тощо.
У вербальних приниженнях у більшості випадків важливі два елементи: порушення соціального табу та наявність сексуального підтексту. Перший з них в очах партнерів є символом близькості та довіри. Другий елемент дає можливість амбівалентного сприйняття сказаного. Образи, що не допускають амбівалентності сприйняття (наприклад, негативні висловлювання про зовнішність), найчастіше сприймаються негативно.
Ігри зі страхом
Це практики, в яких на перше місце виступають емоції від страху, а також довіри і підкорення. Інтенсивні відчуття у таких практиках можливі, іноді неминучі, проте грають вторинну роль як показник реальності страху. До цієї групи відносяться ігри з ножами, безконтактний фаєр-плей, деякі варіанти ігор зі схованою публічністю тощо.
Хадзі
Це практика, що прийшла з Японії, яка полягає в ігровому приниженні з метою зміцнення психологічної стійкості та підвищення самооцінки. Це екстремальна практика, що передбачає спеціальні методики впливу та постійний контроль стану нижнього.
Межі допустимого
Дії, спрямовані на зниження самооцінки нижньої, а також різного роду маніпулятивні методики, виходять за рамки БДСМ, оскільки порушують вимоги безпеки та добровільності, і є недопустимими.