Що таке мотузкові кішки?
Мотузкові кішки, або ліньки, виникли як знаряддя дисциплінарного впливу на флоті. Ліньки являють собою плеть, сплетену з пенькової мотузки, з дев'ятьма кінцями; рідше кількість кінців варіювалася від 7 до 13, залежно від кількості прядей у мотузках, що використовувалися на конкретному флоті. Це знаряддя могло виготовлятися двома способами: розплітанням товстої мотузки або складанням мотузки з наступним розрізанням згину з одного боку і обв'язуванням іншого кінця.
Кінці кішок закріплюються від розлохмачування і для посилення впливу так званим «кривавим вузлом», від якого вони й отримали свою назву.
Матеріали та характеристики
Кішки відрізняються за впливом залежно від матеріалу виготовлення, їхньої довжини та товщини хвостів. Пенька і джут, як у флотських кішках, є жорсткими і травматичними матеріалами, тоді як бавовна і лляна мотузка значно м'якші. Останні зазвичай використовуються, якщо не хочуть залишати слідів на шкірі. Плетені мотузки жорсткіші і важчі, ніж скручені; діаметр кінців становить 6–10 міліметрів, а довжина може перевищувати метр, що робить кішку досить серйозним інструментом. Для порівняння рекомендуємо ознайомитися з шкіряними кішками та флоггерами.
Кішки в історії
Історично кішки могли бути як простими, так і «воровськими», більш важкими та жорсткими. Удари зазвичай наносилися по спині, одночасно з кроком уперед і сплеча, що дозволяло кішці описувати велику дугу. Сила удару від цього значно збільшувалася. Кількість ударів могла становити від однієї дюжини до 12 дюжин. Уже після кількох ударів на спині з'являлися сліди.
У подальшому кінці кішки злипалися в один джгут, що робило удари занадто важкими й травмуючими. Тому після кожної дюжини ударів виконавець (зазвичай це був боцман або його помічник) розділяв злиплі хвости. В англійській мові досі зберігся вираз «to scratch the cat», що в перекладі означає «полегшити переживання».
Безпека при роботі з мотузковими кішками
Мотузкові кішки є одним з найбільш інтенсивних ударних девайсів. Перед використанням обов'язково потрібно домовитися про стоп-слово, обговорити допустимі зони впливу та інтенсивність. Не рекомендується починати практику з жорстких матеріалів — краще почати з бавовняних або лляних варіантів.