БДСМ – це збочення Розповсюджена байка, яка не один рік будоражить уми всіх, хто дивиться на Тему з боку і не бере участі навіть у якості глядача. Насправді, БДСМ – це девіація або перверсія – тобто відхилення, але не збочення в тому самому брудному сенсі слова, який вкладають у нього більшість ванільних пар. Тематики реалізують своє сексуальне, і не тільки, бажання за допомогою небезпечних практик, балансуючи на межі болю і задоволення, приниження і щастя. Такі почуття дуже важко передати словами, тобто пояснити непосвяченому, чому ж це так привабливо. Хіба мало поз у Камасутрі, щоб ще й це пробувати? Дійсно, коли тематика намагається ванілям щось пояснити і розповісти, він у першу чергу пропонує спробувати, щоб відчути. Відчуття замість тисячі слів. Однак, слід знати, розуміти і пам’ятати – БДСМ – це не завжди про секс, для сексу і тільки секс. БДСМ-сесії можуть закінчуватися як завгодно, і статевим актом також, але в ідеалі – сабспейсом або близьким до нього станом. Особливо болючі практики потребують фізичного відпочинку або банальних обіймів після завершення. І секс може бути зайвим. Тому відповідне питання про пози дещо недоречне і некоректне – секс не є причиною БДСМ. І далеко не завжди наслідком. Потрібно бути хворим, щоб завдавати болю іншій людині Не можна порівнювати садиста в БДСМ і садиста, социопата або психопата в психологічному сенсі. Це зовсім різні особистості, у них різні мотиви і тригери також різні. Але так, в чомусь потрібно бути трохи з безуминкою, щоб отримувати задоволення від заподіяння болю іншому. Ще більше безуминки повинно бути, щоб отримувати задоволення, приймаючи біль. Ванільні пари сплошь і поруч бачать гучні заголовки про жахи сімейного насильства, зламані ребра і розбиті обличчя, і раптом – С/М пара розповідає, як це здорово. Хто ж їм повірить! Але справа в тому, що будь-яка практика в БДСМ – це не насильство з жахами і страхами, описаними в кримінальній хроніці. Це спосіб досягнення взаємного задоволення в парі. До речі, чоловік – домашній-тиран набагато страшніший за партнера Садиста, якого можна зупинити стоп-словом. Словом, корінь протистояння полягає в тому, що ваніль не намагається зрозуміти мотивації та емоції тематиків, а самі тематики не прагнуть ними ділитися з тими, хто не здатний їх зрозуміти. Хоча трохи поваги, уміння вислухати і прийняти чужу точку зору, звичайно, також не було б зайвим.